Сновська громада песимістів дивує, а оптимісти реалізують ідеї

Десятки мільйонів коштів вкладено у Сновську територіальну громаду, щоб віддалений сільський регіон Сіверщини оновився, зажив ліпше.

І навіть у дрібних селах, де півдесятка, півсотня і більше хат жителі побачили, що позитивні зміни торкнулися і їх. Як ті високорослі привабні волошки і ромашки виділяються у селах і Сновську добре відремонтовані і художньо оформлені дитсадочки, школи, будинки культури. І це – завдяки продуманих і добре спланованих дій реформи децентралізації.

Новоутворена Сновська громада з перших років утворення докладала зусиль, щоб її бюджет краще наповнювався. Тож довелося до провідних відділів відшукати кращих фахівців, працювати нерозривно з головними бюджетоформуючими підприємствами ТОВ «Сновський завод продтоварів», Сновська дистанційна колія Південно-Західної залізниці, ТОВ «Яна», «Астра», іншими. Наполеглива праця по наповненню бюджету територіальної громади дала позитивні і послідовні результати. Так, у 2017 свої бюджетні кошти склали 64, 3 млн, у 2018-му – 76,7, у 2019 -97, а торік – 105,4. Майже три роки поспіль держава надавала вагомі субвенції на розвиток інфраструктури і соціально-економічні. У цей період дохідна частина з державною підтримкою(загальний бюджет) разом складала 174 мільйони гривень в середньому за рік.

Район зберегли, мети досягли

Першочергово ми планували зберегти район у його колишніх територіальних межах. І це вдалося: до оновленої громади добровільно увійшли усі населені пункти, які мали раніше. Хоча чулися і голоси невір, що «нічого видимого не станеться, як і в радянські часи. Ми це бачили…» Не по їхньому пішло. Вагома фінансова підтримка держави у перші роки додала нам упевненості у роботі, каже голова Сновської територіальної громади Олександр Медведьов. Раніше ж і фахівці нашого колишнього Сновського району, а саме з інфраструктури і соціально – економічного розвитку думали , що ми дуже віддалений регіон і на нього не звертатимуть уваги. І вони теж помилялися.

Реформа з децентралізації зробила позитивний поштовх, надала свободи. Нові ідеї і ряд проектів у нас з ‘явилися по зміцненню культурних, освітніх закладів, у ремонті доріг… Так, десятиліттями капітально не ремонтувався будинок культури у великому селі Петрівка. Багатенько років жителі його просили допомоги. Ми не задобрювали обіцянками. На капітальний ремонт спрямували кілька мільйонів коштів. За словами жителів села, заклад культури будівельники-ремонтники перетворили у букет квітів. І все- середині приміщення, і зовні приваблює. Усе тут впорядковано, взимку тепло.

Ех, дороги, школи, авто

У перші ж роки у Сновську капітально відремонтували центральну площу та частково під’їзні дороги до неї. Подібних змін вимагали більші села Рогізки, Кучинівка, де на двох вулицях вперше за десятки минулих років проклали суцільний асфальт відповідно 800 метрів і 1,2 кілометра. У Старих і Нових Боровичах та в різні напрямках здійснювали ямковий ремонт автошляхів.

Голова громади Олександр Медведьов каже, що дороги сіл потребують додаткових коштів і в наступні роки їх спрямовуватимуть .Ще він повідомив, що неослабної уваги приділяли школам, сільським книгозбірням. Жодна бібліотека не скорочена. Щороку купували по автобусу для підвозу учнів. Новеньких мають шість. Окремо придбали мобільну «маршрутку», як кажуть у народі. І використовують її для підвозу учнів на спортивні змагання, конкурси. На опорні і головні освітні заклади, у тім числі і гімназію, спрямували на ремонти понад двадцять мільйонів гривень. Встановили енергозберігаючі вікна, двері, робили утеплення…

О-о-о, спорт – ти радість

І такі приємні емоції майже постійно дарують юні і трохи старші за віком хлопці та дівчата. А це – борці, боксери, легкоатлети, кікбоксери. І це радість для територіальної громади. Причому, її дарують перспективні спортсмени і на тренуваннях і повертаючись зі змагань.

Так, юні футболісти Сновська утримують першість в області і захищали честь Сіверщини в Україні. Гарні результати мають борці, які виступали у всеукраїнських і міжнародних чемпіонатах. Майже ніколи не підводили добре підготовлені фізично кікбоксери, які виступають на обласному, всеукраїнському рівнях, повертаються з перемогами. Тож у громаді високо оцінюють роботу дитчо – юнацької спортивної школи.

Періодично спрямовують кошти на створення зразкових умов: утеплено приміщення спортивної школи, замінено на енергозберігаючі вікна, відремонтовано туалетні кімнати, роздягальні. Стадіон для занять теж у доброму стані. Капітально ремонтується унікальна гімнастична зала, у якій у попередні роки займалися не тільки місцеві спортсмени, а й з сусідніх областей. З роками ряд чого зістарилося, а тому поновили інвентар. І в останні роки сновські гімнасти саме тут зустрічаються зі спортсменами з Фастова, Києва, Житомира, Сум. Тобто проводять міжобласні змагання, займають високі призові місця.

«Добре» і « Каритас» не обійшли нас

У громаді розуміють, щоб розвиватися, потрібні додаткові кошти. А отже, окремі фахівці працюють над залученням їх. Пишуть проекти і подають заявки на участь у різноманітних всеукраїнських, міжнародних конкурсах. Коротко розповідають грантодавцям, що є віддаленою громадою, яка намагається її розбудувати, підтримує різноманітні ініціативи молоді, людей престарілих, іншого віку.

Начальник з організаційної роботи та зв’язків з громадськістю Наталія Смоляк повідомила, що з проектом «Кімната успіху» зверталися до Міжнародного благодійного фонду «Карітас», який надав 20 тисяч гривень. Облаштували приміщення для дітей з обмеженими фізичними можливостями. На кошти гранту придбали прилади та інвентар для фізичних вправ. Діти займаються, дуже задоволені. Фінансування на конкурсній основі отримали від польського Фонду малих проектів. Кошти спрямували на простір «Здорове довголіття», де збираються пенсійного віку жінки і чоловіки. Займаються на тренажерах, навчаються комп’ютерної грамотності.

А тепер громада ремонтує приміщення, де запрацює молодіжний простір, а кошти за проектом на конкурсній основі для закупівлі оргтехніки, меблів надійдуть від закордонної організації програми «Добре». У різних відділах громади журналіст почув, що фахівці мають півсотні ідей, які з роками планують втілити у життя, щоб вона мала сталі результати. Близько двох десятків з них перетворили у проекти. Добра частина – бере участь у національних і зарубіжних конкурсах.

Поет сказав – реформи йдуть

Менше року тому до Григорія у Сновськ приїздив товариш, поет Михайло Холоднов з Новгородської області Росії У далекі сімдесяті разом проходили армійську службу на Далекому Сході. Раз на сім – десять років зустрічаються, спілкуються. Тож пройшлися містом, посиділи у кав’ярні. Побували у міському гідропарку, від якого Михайло був приємно вражений. Сказав, йому доводиться частенько їздити по великій Новгородській області, бувати у райцентрах. А там – глушина, дороги ямкуваті, зелені зони захаращені, і навіть у великих селах – парки зарослі бур’янами, перетворилися у звалища непотребу. А ваш гідропарк – як квіточка. Гарненько, є освітлення, дитячі площадки, упорядковано. У ньому відпочивають родини.

Тоді ж Григорій і розповів, що гідропарк належно оцінюють містяни і гості Сновська, бо помічають позитивне. А також повідомив, що в Україні триває реформа децентралізації. І майже у кожному меншому і більшому регіоні відбуваються приємні зміни.

Нові територіальні громади створені, яким надали свободи для дій і розвитку. Держава під проекти виділяє додаткові кошти на соціально-економічні перебудови. Краще став наповнюватися бюджет громад. А отже, реформа допомогла більше фінансів спрямовувати і на зелені зони міста, у тім числі – гідропарк. Сказав Григорій і про те, що у цьому парку територія величенька. Є тут невеличкі проблемні місця, але і їх планується благоустроїти у ближчі роки. Григорій родом з Рогізок. Тож спочатку армійського товариша повіз у Чернігів. А там повів відпочинковими зеленими зонами древнього міста. Нічого не коментував.

Михайло був у захопленні «північною столицею України», відмінним благоустроєм, перебудовою…І тоді товариш пояснив, що в цьому теж допомагає реформа, її додаткові кошти. І ті ідеальні дороги з твердим покриттям від Сновська до Чернігова і в його селі Рогізки – теж прагнення до позитивних змін і сила її.

Михайлівка у чотири хати — добре знана

У перший рік створення Сновської об’єднаної тергромади її фахівці вивчали проблеми, які потрібно першочергово розв’язати. Жителі сіл казали, що потрібно вуличне освітлення, ремонти доріг. Інші наболілі питання називалися, яких було до півдесятка. Щоб село ожило, невідкладно взялися за вирішення тих проблем, які, за словами жителів населених пунктів, їх «добивали десятиліттями».

«Ми оперативно підготували проекти на вуличне освітлення, яких на першому етапі мали сім, а потім чисельно збільшували. За перші роки існування ОТГ, — каже голова Сновської територіальної громади Олександр Медведьов, — освітлення почало діяти на вулицях Суничного, Гірська, Низківки, Хотуничів, Рогізок, Кучинівки, ще у півдесятка населених пунктів. До нас зверталися люди і з невеличких сіл, де до пів сотні, трохи більше сотні осіб і навіть дрібніших сіл. І тепер менші населенні пункти Займище, Заріччя, Єліне, Клюси та ряд інших мають гарне освітлення».

Реалізація проекту в цьому напрямку виконана на сьогодні майже на 90 відсотків. У цьому році жоден малий населений пункт не залишиться без освітлення, тобто задумане продовжується. Жителі з колишніх сільських громад, яких було кілька десятків у колишньому Сновському районі, кажуть, що такі проекти їм були б не під силу, коштів не вистачало б. Навіть дрібне село Михайлівку ми не обійшли, де чотири сільські двори. Тут чотири енергозберігаючі ліхтарі, як заплановано у проекті. І гостя з Києва Марія Гукіна, які тут народилися, недовгий час проживала, тепер заїздила до сільчан, сказала, «що дрібненьке село, маючи таке освітлення, стало знане і не можу сказати, що забуте. Чула, що планують навіть виїзди бібліотекарів до Михайлівки, інших дрібних сіл, які пропонуватимуть літературу для читання». Тож люди навіть віддалених і дрібних сіл відчули, що реформа децентралізації і її гарні плани торкнулися позитивні зміни. Тільки на початковому етапі, за перших три роки дії ОТГ, реалізовано 50 проектів вуличного освітлення.

Віктор Божок,

лауреат Міжнародного конкурсу журналістів «Золоте перо»